Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 11-12-2018, 04:16

Кролевецький навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів №6

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2016 » Вересень » 7 » Виховна година в 7 класі " Герої не вмирають! "
13:43
Виховна година в 7 класі " Герої не вмирають! "

Проведення виховної години в 7 класі " Герої не вмирають! "

На виконання плану заходів з підготовки та відзначення 25-ї річниці незалежності України з метою відзначення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України у школі було проведено виховну годину в 7 класі на тему: " Герої не вмирають! ".

Виховна година в 7 класі " Герої не вмирають! "

Герої не вмирають!

Мета.   виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю, почуття вдячності воїнам АТО за захист Вітчизни; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у допомозі і підтримці захисників Вітчизни;формувати активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної Української держави та захисту її кордонів.

Обладнання. Карта України, карта АТО, фото- і відеоматеріали, малюнки, аплікації, ноутбук,  мультимедійний проектор, екран.

 

Хід проведення

Вступне слово вчителя.

Є край, де найкращі у світі пісні,

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

Це дім твій – твоя Україна.

Ми живемо в найкращій країні на Землі: із зеленими лісами і гаями, блакитними ріками і озерами, щедрими полями і садами. Ми любимо свою  мелодійну мову, пісні, народні традиції, пишаємося історією.  

23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що в буремні 90–ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще два роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, а тепер же майже кожну родину, так чи інакше, опалило полум’я військових дій. У нашу країну прийшла біда. Анексовано Крим, палає війна на сході України, у якій гинуть військові, мирне населення і діти. Нова Україна народжується в цій боротьбі, бо її свободу відстоює увесь український народ.

Учень.      

Україна моя у вогні,

У земному раю стріляють.

Розлетілись, мовчать солов’ї –

Темні ворони в небі кружляють.

Учениця.

Україна кайдани рве,

Кращі хлопці стають до зброї.

Лютим звірем душа реве,

Не бояться вогню герої.

Учень.

Розлилася в крові війна.

Нам вітання прислав диктатор.

Ми на згарищі його зла

Синьо-жовтий піднімемо прапор!

Перегляд відеоролика «Над землею тумани»

Учитель. Які враження у ваших серцях залишив перегляд відеоролика?

(Відповіді учнів)

Учитель. Переглянувши кадри відеоролика, починаєш розуміти зміст слів «душу й тіло ми положим за нашу свободу». Для сучасної історії української нації вони стали не просто словами з гімну, а станом душі.

Два роки тому ми не звертали особливої увагу на слова «Слава Україні – Героям Слава»,а тепер вони набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України; лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу; волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

А який сенс ви вкладаєте у слова: «Слава Україні!», «Героям Слава!»? Кому вони адресовані?

(Відповіді учнів)

Учитель. Так, дійсно, слова «Слава Україні» – Героям Слава» перестали бути просто вітанням – це вже віддання шани найкращим, котрі в найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Учениця.

Цвіт нації наш гине у боях

Серед безлюдних та зруйнованих будівель.

Над ними майоріє рідний стяг

Цей символ вічності, незламності країни.

Вони стоять і захищають до кінця

Те, що з дитинства в серці проростає

Любов до матері з любов`ю до життя

І звісно ж Батьківщина місце має.

Учитель. У результаті бойових дій в Україні загинула величезна кількість людей:  солдати  добровольчих загонів та регулярної армії, мирні жителі, у тому числі й діти.

Не обійшла біда й  Кролевеччину. 17 лютого 2015 року загинув  наш земляк, полковник Лепеха Андрій Анатолійович 1969 року народження. Прожив він усього 46 років. Життя Андрія Анатолійовича обірвалося в місті Дебальцеве Донецької області, коли він доставляв пальне для підрозділів, заблокованих поблизу міста.  Хоронили його на центральному кладовищі міста, де зібралися на лише жителі міста,а й району.

Учениця.

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни,гойдає кожну лодь

Людська долоня,тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче,і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої,віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.

Перегляд відеоролика «Загиблим в Україні присвячується»

Оголошується хвилина мовчання для вшанування пам’яті загиблим в Україні.

Учитель. Нашу Україну зламати не можна. Вона як птах фенікс відроджується із попелу, стає міцнішою, сильнішою. Один із політичних аналітиків при ООН сказав: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію, патріотизм на високому рівні, згуртовану націю, а Росія лише безіменні могили». Але війна в Україні ще не закінчилася. Тому, особлива шана сьогодні тим, хто на передовій, солдатам-захисникам України, у тому числі і нашим землякам, про доблесть яких кролевчани створили відеоролик.

Перегляд відеоролика «До Дня Збройних Сил України»

Учитель.

Які події АТО вас найбільше вразили, схвилювали?

 (Відповіді учнів)

Звичайно, оборона Донецького аеропорту – приклад героїзму і національної мужності.

Діти, скільки днів тривала оборона Донецького аеропорту? (243 дні)

Як прозвали захисників аеропорту? («Кіборгами»)

Учитель. Російсько-терористичні бандитські формування були вражені стійкістю й мужністю українських солдат настільки, що прозвали їх «кіборгами». Щодня вони пекельним вогнем палили аеропорт, обстрілювали з усіх боків, але наші захисники міцно тримали оборону. Здавалося, що ніщо не може вижити в цьому пеклі, але наші вояки відбивали атаки.

Повідомлення учня

Одним із кіборгів був комбат 81-ї десантної бригади підполковник Олег Кузьміних, якого 20 січня бойовики захопили в полон з 15 бійцями, що намагалися вивезти з Донецького аеропорту поранених. Щоб принизити наших захисників, бандити не лише їх катували, а й вирішили провести їх парадом військовополонених, де б усі, хто хотів, міг би над ними знущатися. Нарешті побитих їх вкинули до карцеру, розкидавши по підлозі шматки ковдри. Ці шматки зібрали товариші легендарного комбата й закутали його побитого до безтями. Це врятувало йому життя, бо підлога була промерзлою та холодною. Увесь світ сколихнуло звіряче нутро бойовиків, небачена жорстокість.

Учитель. Ще одним героєм -«кіборгом» є сержант розвід роти Василь Соколовський  з Рівненщини, який так згадує свої будні у Донецькому аеропорті.

Повідомлення учня

«Був такий день, коли з обох сторін били 4 танки  і одна "Саушка". Ми якраз тримали другий поверх, стояли з хлопцями на посту "Позитив". Єдине місце, куди там можна було сховатися від снарядів танка – це шахта ліфту, вона була з бетону. Хоча танк пробивав і бетон, але там було все одно надійніше. Частенько по нам спрацьовували з СПГ. Одного разу вишикувалися три танки врядок і тупо били без кінця, навіть на перезарядку не їздили. Просто приїхав КАМАЗ і привіз їм боєкомплект. Наша артилерія намагалася їх крити, але це дуже важко – влучити в танк. В останні дні оборони аеропорту було дуже тяжко. Та ми все одно стояли. І кожен розумів, що має вистояти, будь-що. Хоч з танками нам було важко впоратися, а от зі стрілецької зброї ми «сєпарів» конкретно «драконили». Вони боялися: спочатку травили нас газами, тільки тоді йшли на штурм. А ми однією рукою закривали обличчя, а другою стріляли. І вони відступали.»

Звучить пісня «Повертайся живим»

Учитель. Ще довго болітимуть рани солдат, не скоро загояться їх і душевні рани. Щодня їм доводиться вступати в бій з ворогом, ризикувати своїм життям заради нас. Ось вслухайтеся в рядки вірша, автором якого є «кіборг» Вадим Вовк, що захищав Донецький аеропорт. Цей пронизливий вірш – вірш-звертання до українців:

Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру…

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Допоможи, полюби життя,

Там де мир, там – щастя.

Не шукай собі зла.

Учитель. Після таких зворушливих і в той же час жахливо-правдивих рядків ми з вами зобов’язані підтримати наших захисників: виготовити  декілька листівок-малюнків із щирими словами побажань.

Звучить мелодія пісні «Над землею тумани»

 (Учні малюють ілюстрації із своїми підписами)

Учитель. На жаль, «гібридна» війна не обійшла і нашого класу. Батьки наших учнів, Дячка Максима і Найметенко Альони, перебували і на даний момент знаходяться в зоні АТО. Тому наше з вами завдання підтримувати їх.

Сьогодні не залишилося байдужих людей до долі України. Її підтримує увесь світ. В усіх його куточках, у тому числі і в Росії,  на захист нашої країни відбулися мітинги. Українці, які проживають за кордоном, закуповують медичне обладнання, препарати для поранених, бронежилети, машини. У кожному місті нашої країни працюють волонтерські організації, які також поставляють ще й продовольчі товари та речі першої необхідності.

Учитель (звертається до учнів).

 Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

Учитель.  Кожна людина не повинна розчаровуватися, жити з надією на краще, пишатися своєю Батьківщиною.

Перегляд відеоролика «Біля тополі»

Учениця.

Я пишаюся Батьківщиною,

Рідним краєм квітучим своїм!

Незалежною Україною

Та безстрашним народом своїм!

Нескоримим і вільним поглядом,

Патріотів, поетів, митців,

Що під вигуки: «Слава!» із прапором

Боронили наш дім від катів.

Вічна пам'ять всім тим, хто загинули

У ворожих, гнилих таборах,

Та від кулі шаленої згинули

У широких, безмежних степах.

Слава Неньці Великої нації,

Що зростила Героїв своїх,

Бо без них би війська федерації

Катували би діток твоїх.

Я пишаюся патріотами

Та відвагою мужніх синів,

Українськими батальйонами,

Що боронять нас від ворогів.

              Олександр Кобиляков

Учитель. Хай живе Україна!!! Слава Україні – Героям Слава!!!

Дякую за увагу.

 

Переглядів: 1027 | Додав: krolsh6 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz